На Обухівському учбово-виробничому підприємстві українського товариства сліпих працюють понад двісті працівників з вадами зору, включаючи робітників надомної праці. Підприємство займається виготовленням та реалізацією прищіпок для білизни, вішаків, поліетиленових кришок, подовжувачів, розеток, пробок-фіксаторів та інших виробів.
Фахівці Обухівської міськрайонної філії Київського обласного центру зайнятості організовали професіографічну екскурсію для семикласників Академічного ліцею №4 міста Обухова. Школярі ознайомилися з історією створення, становлення та розвитку підприємства, оглянули територію та цехи, побачили, яку роботу можуть виконувати слабозорі люди, поспілкувалися з робітниками у складальних цехах. Учні відвідали ливарний цех, де дізналися та побачили на власні очі багато цікавого. Працівники цеху показали семикласникам процес виготовлення деталей прищіпок та дали змогу бажаючим спробувати скласти деталі в готовий виріб. На завершення екскурсії кожен учень отримав подарунок – комплект різнокольорових прищіпок. Для багатьох було новиною, що наявні у кожного вдома, звичайні прищіпки для білизни можна виготовляти із кришечок для пластикових пляшок, які зазвичай викидаються у сміття. Тому школярі вирішили: збирати кришечки в школі, вдома та передавати їх підприємству для переробки.
Крім трудової реабілітації, Обухівське УВП УТОС займається соціальною та медичною реабілітацією інвалідів по зору. Підліткам показали медичний пункт, де працівники мають змогу проходити різноманітні процедури. У бібліотеці семикласники побачили книги шрифтом Брайля, мали змогу погортати сторінки та спробувати розпізнати руками літери, які складаються з комбінації шести крапок. Для забезпечення проведення цікавого дозвілля працівників, УВП УТОС має власний клуб, де постійно проводяться концерти, різноманітні тематичні вечори. Школярі дізналися, що робітники підприємства беруть активну участь у художній самодіяльності: хор «Світанок», який успішно виступає 55 років, отримав статус народного.
Ця екскурсія стала для семикласників не просто екскурсією, а уроком людяності та гуманності. Діти зрозуміли, що люди з вадами зору теж прагнуть бути повноцінними членами суспільства: працювати, бути корисними, читати, співати, активно проводити дозвілля. Ці люди живуть поруч з нами і саме від нас залежить, як вони себе почуватимуть поруч.